ФОПи знов під ударом: все про ПДВ у 2026–2027 роках

Фізична особа-підприємець в Україні – це не просто форма реєстрації бізнесу. Це хребет неформальної та офіційної економіки, яка ще тримається попри роки повномасштабної війни. ФОП – це кондитер у Житомирі, кав’ярня в Тернополі та навіть ІТ-розробник у Львові який щомісяця заводить у країну тисячі доларів, фрилансер-перекладач, дизайнер, фотограф. Це мільйони людей, які самостійно знайшли нішу бізнеса, знайшли стартовий капітал, вклались в свою освіту, побороли конкурентів, створили собі роботу, платять податки і не просять у держави нічого, крім однієї речі – не заважайте.
Але держава заважає. Причому – під час війни, коли кожен зайвий тягар може стати вирішальним аргументом на користь виїзду, закриття бізнесу або переходу в тінь. Ідея поширити ПДВ на ФОПів з’явилась не з однієї причини. Це поєднання фіскальних, конкурентних і контрольних факторів. Тож давайте розбиратись.

ФОП – це не “ухилянт від податків”. Це опора воюючої держави

Коли говорять про ФОПів в Україні, часто малюють образ якогось хитрого підприємця, що «ховається від податків». Але реальність зовсім інша. Фізична особа-підприємець – це мільйони звичайних людей: репетитор, дизайнер, програміст, перукар, флорист, майстер з ремонту. Це хлібопекарня у провінційному місті та інтернет-магазин, що відправляє товари на фронт. Це ІТ-фахівець, який сидить у Кракові чи Берліні, але продовжує отримувати валютну виручку та переказувати гроші в Україну.

За даними ДПС, в Україні зареєстровано понад 1,75 мільйона платників єдиного податку. Більшість із них – мікробізнес, на якому тримається не лише власне виживання цих людей, але й локальна зайнятість, місцеві бюджети, споживчий попит у містах і селах. У час повномасштабної війни, коли великі підприємства зупинились або евакуювались, саме ФОПи залишились тим живим нервом економіки, що продовжував битися.

Окрема категорія – ІТ-ФОПи. За даними DOU, близько 57% українських IT-спеціалістів оформлені як ФОП. Ці люди здебільшого працюють на іноземних замовників, отримують оплату в доларах чи євро, та конвертують їх у гривню. Фактично вони є нетто-постачальниками валюти до України, живим каналом між глобальним ринком праці та вітчизняною економікою. Кожен такий ІТ-ФОП, що продовжує виконувати свою роботу з-за кордону чи з укриття в Харкові, – це валютний донор держави в умовах, коли НБУ тримає резерви зубами.

Закрутити гайки для цього прошарку – значить не просто «зібрати більше податків». Це значить виштовхнути людей в тінь або за кордон назавжди. Це значить зруйнувати той тендітний баланс, завдяки якому економіка продовжує функціонувати в умовах безперервних обстрілів, мобілізаційного тиску і руйнування інфраструктури.

Але саме це й відбувається. З кінця 2025 року та впродовж 2026-го навколо ФОПів розгортається масштабна регуляторна буря, центром якої стало питання ПДВ.

З чого все почалось: вимога МВФ як спусковий гачок

Щоб зрозуміти, чому ця тема з’явилась саме зараз, потрібно повернутись до листопада 2025 року. Тоді Україна погодила зі МВФ нову чотирирічну програму фінансування обсягом $8,1 мільярда на 2026–2029 роки. Програма – це не просто кредит. Це гарантія під всі інші западні гроші: без МВФ Україна не отримує і 90 мільярдів євро від ЄС, не отримує гарантій Світового банку, не відкриває нові транші.

Однією з ключових вимог фонду стало скасування ПДВ-пільг для суб’єктів спрощеної системи оподаткування. Простіше кажучи – МВФ вважає ненормальним, що в Україні підприємець із річним доходом у мільйон або навіть кілька мільйонів гривень не є платником ПДВ. За логікою фонду, це «порушення рівних умов конкуренції» та інструмент ухилення від оподаткування.

18 грудня 2025 року Міністерство фінансів оприлюднило законопроєкт із красномовною назвою «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реєстрації платників єдиного податку платниками податку на додану вартість». Документ передбачав просту й боляче відчутну норму: з 1 січня 2027 року ФОП або юридична особа на спрощеній системі, чий дохід за попередні 12 місяців перевищив 1 мільйон гривень, зобов’язана зареєструватись платником ПДВ. Реакція спільноти ФОПників була передбачувано різкою.

Що пропонував перший законопроєкт: деталі та наслідки

Законопроєкт з порогом у 1 млн грн торкнувся б колосальної кількості людей. За оцінкою самого Мінфіну, під дію нових правил потрапило б понад 660 тисяч платників єдиного податку – переважно ФОП 2-ї групи (371 тисяча осіб) та 3-ї групи (250 тисяч осіб). При цьому загальна кількість платників ЄП в Україні становить близько 1,76 мільйона – тобто нові правила охопили б 37,5% всіх спрощенців.

Для порівняння: 1 мільйон гривень на рік – це дохід приблизно 83 тисячі гривень на місяць, або трохи менше $2 000. Для ІТ-фахівця середньої руки це навіть не рівень «успішного» спеціаліста – це початковий або середній рівень доходу. Продуктовий менеджер, середній розробник, UX-дизайнер – всі вони автоматично потрапляли під нові правила. Не секрет, що для IT-фахівця перейти з ФОП на оплату в крипті – це як два байти переслать. Тож ці кошти держава просто не побачить.

Ключові зміни першої версії законопроєкту передбачали:

1. Обов’язкова ПДВ-реєстрація при перевищенні 1 млн грн. ФОП, що досяг порогу, зобов’язаний подати заяву на реєстрацію не пізніше 10-го числа місяця, що йде за місяцем перевищення. З першого числа місяця подачі заяви він вважається платником ПДВ.

2. Зміна ставки єдиного податку для 3-ї групи. ФОП 3-ї групи, що досяг ПДВ-ліміту та сплачував 5% (без ПДВ), автоматично переходить на ставку 3% (з ПДВ). Це означає, що до ціни послуг треба «накручувати» 20% ПДВ або «вбудовувати» цей податок у вартість – тобто фактично знижувати маржу.

3. Ведення книги обліку доходів і витрат – обов’язковий реєстр для всіх ФОП-платників ПДВ.

4. Нові строки та форма звітності. Щомісячна або щоквартальна декларація з ПДВ, реєстрація податкових накладних, взаємодія з системою ЄРПН.

Мінфін оцінював фіскальний ефект від норми у 40,1 мільярда гривень додаткових надходжень до бюджету у 2027 році. Для порівняння, весь бюджет видатків на охорону здоров’я у 2026 році – близько 200 мільярдів гривень. Тобто йдеться про суму, зіставну з п’ятою частиною медичного бюджету.

Чому це боляче: реальні наслідки для бізнесу

Сама по собі реєстрація платником ПДВ – не кінець світу. Великий бізнес живе з ПДВ роками і навчився ним управляти. Але для малого ФОПа це ціла окрема вселена проблем.

Адміністративне навантаження. Бухгалтерія ПДВ – це не «записав і забув». Це щомісячна деклараційна кампанія, реєстрація кожної податкової накладної в ЄРПН протягом законодавчо встановлених строків, моніторинг вхідного та вихідного ПДВ, ризик «блокування» накладних за критеріями ризиковості. ФОП, який досі обходився без бухгалтера, тепер змушений або найняти фахівця (ще від 1 500–3 000 грн на місяць), або щомісяця занурюватись у складну звітність самостійно.

Проблема з кінцевим споживачем. Якщо ФОП надає послуги фізичним особам, він не може «перекласти» ПДВ. Фізична особа не є платником ПДВ і не отримує податкового кредиту. Отже, ФОП або підвищує ціну на 20% (і ризикує втратити клієнтів), або поглинає ПДВ із власної маржі, де й так не надто багато.

ІТ-ФОПи і нульова ставка. Формально послуги іноземним клієнтам можуть оподатковуватись за нульовою ставкою ПДВ або взагалі звільнятись від нього – якщо назва послуги точно відповідає переліку зі статті 186.3 ПКУ. Але будь-яке «неточне» формулювання в інвойсі чи договорі може призвести до того, що послуга потрапить під стандартне оподаткування.

Ефект на ціноутворення і конкуренцію. Уявіть двох конкуруючих фрілансерів: один – платник ПДВ, інший – ні. Перший змушений або підняти ціну, або жертвувати маржею. Це створює нерівні умови в перехідний період, коли одні вже стали платниками, а інші ще ні.

Бунт у Раді та перший перелом: МВФ «дає слабину»

На початку 2026 року стало очевидно: законопроєкт із порогом у 1 млн грн – «не їдеться». У Верховній Раді для нього просто немає 226 голосів. Депутати від «Слуги народу» відверто говорили, що голосувати за таке – політичне самогубство. Нардеп Ігор Фріс публічно заявив: Рада не розглядатиме ПДВ для ФОПів у такому вигляді.

Паралельно тривав складний торг з МВФ. 14 лютого 2026 року прем’єр-міністерка Юлія Свириденко зробила сенсаційну заяву: МВФ пішов на безпрецедентні поступки – скасував усі попередні умови (prior actions) для нової кредитної програми. Вперше в історії співпраці України з фондом умови не «жорсткішали», а «пом’якшувались».

Серед скасованих вимог – саме ПДВ для ФОПів у версії 2027 з порогом у 1 млн грн. Замість цього досягнуто нових домовленостей:

• поріг підвищується з 1 до 4 мільйонів гривень (відповідає верхній межі аналогічного ліміту в країнах ЄС);
• замість 660 тисяч підприємців нові правила торкнуться 257 тисяч – вдвічі менше;
• терміни – відкрите питання: або 2028 рік, або момент вступу України до ЄС.

Причиною такого пом’якшення стали масштабні ракетні удари по енергетичній інфраструктурі. Голова МВФ Крісталіна Георгієва під час візиту до Києва особисто оглянула зруйновані підстанції – і фонд визнав, що вимагати від економіки, яка функціонує без стабільного струму, негайного збільшення фіскального навантаження – нерозумно.

«Beautiful Tax Bill» та друга поразка в Раді

Після лютневих домовленостей уряд почав збирати всі «МВФівські» норми в один великий законопроєкт, який неформально отримав назву Beautiful Tax Bill. До пакету увійшло:

• введення ПДВ для ФОПів із новим порогом у 4 млн грн;
• оподаткування доходів через цифрові платформи (OLX, Uklon, Prom.ua, Rozetka тощо);
• скасування пільги на безмитне ввезення посилок до 150 євро;
• закріплення 5% військового збору на постійній основі (навіть після закінчення воєнного стану).

26 лютого 2026 року Рада директорів МВФ офіційно затвердила нову програму і Україна отримала перший транш у $1,5 млрд. Технічно це означало, що prior actions виконані – і тепер Beautiful Tax Bill перетворився на «структурний маяк», тобто умову для наступних траншів.

Але 7–8 березня 2026 року Верховна Рада провалила голосування за законопроєкт №14025 – першу частину Beautiful Tax Bill, що стосувалась оподаткування цифрових платформ. Документ набрав лише 168 голосів з необхідних 226. Пропозиції про повторне читання та повернення на доопрацювання уряду також не пройшли.

Нардеп Ярослав Железняк прокоментував ситуацію так: уряд та Офіс президента хотіли «скинути непопулярні рішення» на Раду, але депутати відмовились брати на себе політичну відповідальність за те, під чим підписались Зеленський та Свириденко.

Наслідок: Кабмін тепер зобов’язаний сам подати окремий законопроєкт з усіма чотирма блоками реформ, включно з ПДВ для ФОПів. Голова профільного комітету Данило Гетманцев вже публічно заявив: голосування за закон про ПДВ для ФОПів відбудеться не раніше кінця квітня 2026 року.

Хронологія подій: від грудня 2025 до березня 2026

Актуальний стан на 22 березня 2026: що відомо точно

На сьогоднішній день картина така:

Закону про ПДВ для ФОПів не існує. Є лише законопроєкт, який ще не подано до Ради у фінальному вигляді. Жодних обов’язкових змін для підприємців ще не введено.

Поріг узгоджено на рівні 4 млн грн. Це офіційна позиція уряду та МВФ, підтверджена прем’єр-міністеркою. Заяви про «ПДВ для всіх ФОПів від 1 млн» – застарілі і не відповідають реальності.

Терміни плавають між 2028 роком і вступом до ЄС. Офіційно це ще «обговорюється», але сама постановка питання означає, що до 2028 року нікого змушувати не будуть.

Beautiful Tax Bill провалено в першому читанні. Уряд мусить переробити й подати заново – і для цього потрібно набрати голоси в Раді, що наразі виглядає проблематично.

МВФ задоволений формально. Перший транш отримано, програма запущена. Подальші транші залежать від виконання «структурних маяків» – але їх невиконання призводить не до автоматичного припинення програми, а до перенесення наступних переглядів.

Хто під загрозою: якщо закон все ж таки приймуть

Якщо Beautiful Tax Bill буде прийнято у варіанті «4 млн грн / 2028 рік», то ситуація для переважної більшості ФОПів залишиться без змін іще мінімум два роки. Однак варто розуміти, кого нові правила торкнуться в першу чергу:

ФОП 3-ї групи з оборотом від 4 млн грн на рік – близько 257 тисяч підприємців. Переважно це бізнеси із значними оборотами: торгівля, сервіс, виробництво, деякі ІТ-компанії на спрощеній формі.

ФОП 2-ї групи, що де-факто мають значні обороти. Хоча 2-га група формально обмежена лімітом у 7,2 млн грн/рік, частина підприємців балансує на цій межі.

Будь-який підприємець, що планує масштабувати бізнес до 4 млн грн і більше. Тепер цей рубіж стає не просто адміністративним обмеженням, а ще й тригером нового режиму оподаткування.

Практичні наслідки для тих, хто потрапить під дію закону: потреба в бухгалтері або бухгалтерському сервісі (від 1 500 до 5 000 грн/місяць); щомісячна звітність замість щорічної чи квартальної; необхідність реструктуризувати ціноутворення; підвищений ризик перевірок та «блокування» накладних.

ІТ-галузь: чому ця тема особлива

IT-спільнота стежить за питанням ПДВ для ФОПів особливо уважно – і є причини.

По-перше, масштаб охоплення: 57% айтівців – ФОПи. Більшість із них – на 3-й групі, ставка 5%, без ПДВ. Дохід від $2 000 на місяць – це вже 4 млн грн на рік при поточному курсі.

По-друге, специфіка роботи на іноземних замовників. Формально послуги іноземним клієнтам можуть оподатковуватись за нульовою ставкою або звільнятись від ПДВ – якщо правильно прописати предмет договору і збіг із переліком п. 186.3 ст. 186 ПКУ. Але назва послуги в інвойсі має повністю збігатись із формулюванням у законі. Малейша розбіжність – і послуга автоматично потрапляє під стандарт.

По-третє, проблема «трудових відносин». Паралельно ДПС посилює контроль над схемами, де великі компанії «дроблять» персонал через ФОПів. ІТ-компанії в зоні особливого ризику: якщо відносини між ФОПом і замовником мають ознаки трудових (фіксований час, корпоративне обладнання, інтеграція в командні процеси) – це потенційний привід для донарахування.

Системна проблема: чому «гайки» закручуються саме зараз

Формальна відповідь – МВФ вимагає детінізації та збільшення бюджетних надходжень. Але є й глибша причина.

Україна веде найдорожчу війну у своїй історії. Оборонний бюджет 2026 року – 2,8 трильйона гривень, це 27,2% ВВП. Зовнішнє фінансування – майже 2,1 трлн грн. Внутрішні доходи від ПДВ, ПДФО та акцизів покривають лише частину потреб. Держава шукає гроші всюди – і малий бізнес виглядає «дешевою» ціллю: він не має лобістів, не фінансує вибори, не виводить капітал через офшори.

Але є принципова проблема логіки: ФОПи не є основним джерелом тіньових схем. За даними ДПС, найбільш масштабні схеми ухилення від сплати ПДВ – це великий бізнес, що використовує «конвертаційні» майданчики та підставні ФОП. Але бити по великому бізнесу складно: там адвокати, зв’язки, ресурс для оскарження.

Бити по малому – простіше. Але небезпечніше для держави в довгостроковій перспективі.

Що робити ФОПу зараз: практичні рекомендації

Поки закону не прийнято, рано щось кардинально змінювати. Але підготуватись варто.

1. Моніторити оборот. Якщо ваш річний дохід наближається до 4 мільйонів гривень – починайте планувати заздалегідь. Різкий перехід в останній момент коштуватиме значно дорожче.

2. Переглянути договори з іноземними клієнтами. Якщо ви ІТ-ФОП, що надає послуги іноземцям, – перевірте, чи відповідає формулювання у ваших інвойсах та договорах переліку звільнених від ПДВ послуг за ст. 186.3 ПКУ. Краще зробити це зараз, поки часу достатньо.

3. Знайти та зафіксувати бухгалтера. Коли і якщо закон набере чинності, попит на бухгалтерів, що розуміються на ПДВ, різко зросте. І ціни – теж.

4. Не реструктурувати бізнес під «дроблення» заради обходу порогу. ДПС вже заявила про підвищений контроль за пов’язаними ФОПами. Якщо схема виглядає штучною – це ризик донарахувань і кримінальних переслідувань за ст. 212 КК України.

5. Стежити за новинами. Ситуація змінюється щотижня. Гетманцев сказав «не раніше кінця квітня» – але після провалу «маяка» МВФ може посилити тиск. Підпишіться на офіційний канал ДПС та профільних юристів.

Підсумок: між МВФ і здоровим глуздом

Питання ПДВ для ФОПів – це не лише технічна податкова реформа. Це дзеркало, в якому відображається фундаментальне протиріччя воєнного часу: держава потребує грошей на оборону, але вона не може руйнувати ту саму економіку, яка ці гроші генерує.

Пом’якшення порогу з 1 до 4 мільйонів гривень – це перемога малого бізнесу. Але це не кінцева перемога: закон ще не прийнятий, терміни не визначені, голосів у Раді немає. Ситуація залишається нестабільною.

Те, що МВФ «пішов назустріч» – добра ознака. Але фонд не відмовився від вимоги – він лише відтермінував її. Питання ПДВ для ФОПів нікуди не зникне: воно повернеться або у 2028 році, або разом з євроінтеграційним треком, де уніфікація ПДВ-законодавства є обов’язковою.

Малому бізнесу варто не чекати грому, а готуватися. Державі – пам’ятати, що ФОПи не просто платники податків. Вони – залишки нормального економічного життя в ненормальний час.

Матеріал підготовлено на основі офіційних даних Мінфіну, ДПС, Верховної Ради, заяв уряду та коментарів народних депутатів. Актуальний стан: 22 березня 2026 року.