Цікаві місця в Одеській області

Одеська область — це не просто море та пляжі. Тут є середньовічні фортеці, підземні лабіринти, місто на воді та виноградники зі столітньою історією. Якщо ви ще не виїжджали за межі самої Одеси – ви бачили лише частину того, що може запропонувати Одещина. Ми підібрали цікаві не туристичні місця. Одеська область — найбільша в Україні за площею, і вона справді потребує не одного візиту. Кожне з цих місць – окрема подорож з власним настроєм та своєю історією.

За сімдесят кілометрів від Одеси, у Білгороді-Дністровському, стоїть споруда, якій понад сімсот років. Аккерманська фортеця — найбільша середньовічна фортеця в Україні та одна з найбільших у Східній Європі: периметр стін сягає 2,5 км, а загальна площа перевищує дев’ять гектарів.

Побудована у XIV столітті на місці давньогрецької колонії Тіра, вона пережила османське завоювання, козацькі набіги, десятки облог і змінила кількох господарів — від Молдавського князівства до Російської імперії. Сьогодні на її стінах проводять фестивалі просто неба, а кінематографісти відзняли тут понад тридцять художніх фільмів.

З верхівки веж відкривається вид на Дністровський лиман — і цей краєвид один із найсильніших вражень, які може подарувати Одещина.

На самому півдні Одещини, там де Дунай впадає в Чорне море, розкинулося місто з каналами замість доріг і човнами замість автомобілів. Вилкове — єдине таке місто в Україні, яке по праву отримало назву «українська Венеція».

Засноване ще у 1746 році, сьогодні тут мешкає кілька тисяч людей найрізноманітніших національностей — поряд живуть українці, ліповани (нащадки старообрядців), болгари, гагаузи, молдавани. Для пересування єриками — вузькими водними протоками між будинками — місцеві використовують спеціальні довгі жердини-«бабайки».

Приїжджати сюди найкраще влітку: в сезон тут продають свіжу дунайську рибу, домашні варення та знамениту місцеву полуницю, яка вважається найсолодшою на всій Одещині.

Під Одесою та її околицями ховається одна з найбільших підземних мереж у світі — понад 2500 кілометрів тунелів. Колись тут видобували черепашняк для будівництва міста, а під час Другої світової у катакомбах ховалися партизанські загони.

Для відвідування туристами відкриті кілька маршрутів. Найпопулярніший — музей «Таємниці підземної Одеси» у центрі міста. Але якщо хочеться чогось більш автентичного — варто поїхати до Нерубайського, де у 1969 році на місці партизанської бази відкрили меморіальний музей «Партизанська слава». Навіть у спекотне літо тут завжди прохолодно, а атмосфера підземель не залишає байдужим нікого.

Мало хто знає, що одне з найстаріших виноробних сіл Одещини заснували швейцарські колоністи. У першій половині XIX століття переселенці з кантону Во осіли на березі Дністровського лиману і розбили тут виноградники, які живуть досі.

Центр винної культури «Шабо» — це повноцінна туристична локація з екскурсіями, музеєм колоністського побуту та дегустаційними залами. Гід проводить гостей через весь виробничий процес: від лози до готового вина у пляшці. Наприкінці — дегустація з місцевими сортами, яких більше ніде не знайдеш. Режим роботи — пт–нд.

На самому півдні, між морем і степом, розкинувся Національний природний парк «Тузловські лимани». Соленоводні озера та лимани цього краю — Шагани, Алібей, Бурнас — отримали статус водно-болотних угідь міжнародного значення за Рамсарською конвенцією.

Тут гніздуються понад 200 видів птахів, серед яких лебеді, пелікани, чаплі та рідкісні види, занесені до Червоної книги. Якщо ви любите природу без натовпів і гамору — це місце, куди варто спланувати окрему поїздку, не прив’язану до пляжного сезону.

Поряд із Одесою, в невеликому селі Василівка, стоять руїни маєтку, який у своїй час мав перевершити своєю розкішшю петербурзькі палаци. Його господар — генерал Василь Дубецький — вклав у будівництво цілий статок, але справу так і не добудував.

Пізніше маєток придбала заможна єврейська родина, а вже на початку XX століття тут мешкав Сергій Панкеєв — один із найвідоміших пацієнтів Зигмунда Фройда, відомий в психоаналітичній літературі як «людина-вовк». Сьогодні садиба стоїть занедбаною, але від цього її атмосфера лише посилюється. Місце для тих, хто любить незвичайні маршрути поза туристичними стежками.